Шукати в цьому блозі

середа, 28 грудня 2011 р.

Опитування про підтримку бібліотек населенням


У листопаді 2011 року на замовлення Програми «Бібліоміст» Київський міжнародний інститут соціології провів загальнонаціональне опитування з метою визначити рівень підтримки бібліотек населенням України. Загалом було проведено 2037 особистих інтерв’ю з респондентами в 110 населених пунктах усіх областей України, а також в м.Києві та АР Крим.

Головні результати дослідження:

1.       13% опитаних протягом останніх 5 років хоча б раз надавали підтримку бібліотеці. Найчастіше бібліотекам дарують книжки (10% від загальної кількості опитаних). Інші види підтримки зустрічаються досить рідко: благодійні пожертви (2%), робота волонтером (1%), допомога в ремонті бібліотеки (1%). Відповіді на питання щодо мотивів надання підтримки бібліотекам можна поділити на три основні групи. Більше половини респондентів вважає, що підтримка бібліотек є обов’язком кожного (52% від тих, хто підтримує бібліотеки). Для другої категорії важливим є те, що бібліотека надає необхідні послуги та інформацію (32%). Представники третьої групи мають безпосереднє відношення до бібліотеки або до  органів влади (респондент або його родичі працюють в цих структурах) – 9%.

На перший погляд здається, що лише незначна частина українців надає підтримку бібліотекам. Проте, 13% - це не так вже й мало, особливо, якщо порахувати, що дорослого населення в Україні приблизно 36,5 мільйонів. Виходить, майже 4,5 мільйона наших громадян допомагають бібліотекам.
 
2.       87% опитаних за останні п’ять років жодного разу не надавали підтримки бібліотекам. Серед причин, чому не надається допомога, найчастіше зустрічаються: я не ходжу до бібліотеки (47% від загальної кількості тих, хто не підтримує бібліотеки), підтримка бібліотек – справа держави (19%), я не займаюся благодійністю (12%), до мене не зверталися за допомогою (12%), я не знаю, чим допомогти (11%).

Причини відмови у наданні допомоги бібліотекам також можна поділити на три групи. До першої можна віднести противників такої підтримки взагалі. Це приблизно третина тих, хто дав негативну відповідь (31%) – люди, які взагалі не займаються благодійністю та вважають підтримку бібліотек прерогативою держави. Змінити негативне ставлення таких людей до бібліотеки можна шляхом проведення інформаційних та просвітницьких кампаній, підвищення соціального іміджу бібліотеки в суспільстві.
Майже половина опитаних (47%) не підтримує бібліотеки тому, що не відвідує їх. Збільшення кількості відвідувачів буде сприяти збільшенню обсягів допомоги.  Ця частина населення України має бути в центрі уваги бібліотек, оскільки мова йде одночасно про збільшення відвідувачів та потенційних благодійників.
В той же час значна частина респондентів (23% з числа тих, хто не підтримує) не заперучує можливість  надання підтримки та зазначає, що ці люди або не знають, чим допомогти, або бібліотекарі до них не зверталися. В такій ситуації можна говорити про необхідність активізації роботи як з користувачами, та  і некористувачами бібліотек, особливо в контексті залучення додаткових ресурсів. Перші й другі (в середньому 27% респондентів) вважають, що звернення бібліотекаря до них про підтримку може стати реальним стимулом. 42% респондентів не знає, що може стати таким стимулом. Це означає, що самим бібліотекам необхідно шукати ці аргументи та навчитися розповідати людям про користь та перваги, що вони надають.
 
Як отримані дані можуть бути використані для адвокаційної діяльності бібліотек?

1.       13% населення України можна вважати прихильниками бібліотек. Ці люди можуть не тільки надавати допомогу, але й залучатися до захисту та просування інтересів бібліотек, тобто брати участь в адвокаційних кампаніях. Бібліотекам необхідно активно формувати кола своїх прихільників, залучати їх на постійній основі. Так, наприклад, при бібліотеках США стіворюються Клуби друзів бібліотек, що працюють як волонтерські організації.

2.       Значна кількість (до 70% згідно даних опитування) українських громадян не відвідує або майже не відвідує бібліотеки. Бібліотеки мають більше уваги приділяти роботі з некористувачами, проводячи інформаційні та PR заходи, рекламуючи нові бібліотечні послуги, тощо.

3.       Бібліотекам необхідно розробляти власні адвокаційні та фандрейзингові стратегії, більш активно та наполегливо звертатися до громадян, бізнесу, місцевих благодійних організацій.

4.       Необхідно розвивати партнерські стосунки зі ЗМІ та находити взаємну користь так, як зробила бібліотека м.Стрий (ще одне відео про успішну адвокацію стане доступним найближчим часом). Наявність зв’язків зі ЗМІ є важливим фактором успіху адвокаційної діяльності.

5.       Не менш важливим є розвиток партнерств з неурядовими організаціями, реалізація спільних проектів. НУО можуть урізноманітнити роботу бібліотек власними заходами та допомогти в проведенні адвокаційних заходів.

З більш детальними результами опитування можна ознайомитись на сайті Програми «Бібліоміст» за адресою: http://www.bibliomist.org/images/pdf_doc/Library_supporters.pdf

пʼятниця, 23 грудня 2011 р.

Обраний президент ІФЛА про бібліотечну адвокацію


Російський журнал «Сучасна бібліотека» (№7 за 2011 рік) опублікував інтерв'ю з обраним президентом Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА) пані Сіннікою Сіпіля. Декілька питань цього інтерв'ю присвячено адвокації бібліотек.

 Скажіть, пані Сіпіля, як ви ставитесь до бібліотечної адвокації? Як ви вважаєте, чи здатна місцева громада бути певним гарантом захисту інтересів бібліотек?

Питання адвокації є дуже важливими. Звичайно, якщо говорити про індикатор ставлення місцевої громади до бібліотеки, то він існує – це обсяг фінансування. Проте бібліотеки не стоять на місці, вони розвиваються, тому їм завжди бракує коштів. Крім того, останні роки економічної кризи призвели до того, що в багатьох країнах, де раніше не було дефіциту фінансування, зараз зменшуються бюджети, скорочується персонал та навіть закриваються бібліотеки. Ми повинні постійно працювати з місцевими громадами та владою, пояснювати, чому наші проекти є вкрай необхідними для людей. Це важко, особливо для бібліотекарів, тому що на перший план виходять питання проектування та економічного обгрунтування діяльності. Проте це необхідно робити. Особливо це стосується тісної роботи з владою. Ми маємо доводити до відома людей, які приймають рішення на місцевому рівні, усі наші плани, цілі та завдання, щоб вони розуміли специфіку роботи бібліотек.

 Якими можуть бути способи цього доведення?

Насправді, їх чимало. В першу чергу, це заслужена репутація бібліотеки серед людей того чи іншого населеного пункту. Це часто допомагає вирішувати гострі проблеми відстоювання інтересів бібліотек. Іншими словами, якщо люди мають потребу в бібліотеці, то вони своїми громадянськими акціями та поведінкою будуть захищати бібліотеки, просувати їх інтереси. Крім того, треба налагоджувати й особисті контакти з представниками органів влади, розповідаючи про користь бібліотек для суспільства в цілому та для окремих громад. Представники влади часом просто нічого про це не знають. Якщо хочете, треба навіть просвіщати владу. В цій сфері чудовий досвід накопичено в Американській бібліотечній асоціації (American Library Association ALA). На її сайті, до речі, розміщені  відмінні кейси з організації бібліотечної адвокації.
 
З повним текстом інтерв'ю російською мовою можна ознайомитись на сайті журналу: http://sb.litera-ml.ru/assets/files/Fulltext/Sippili.pdf
Коментарі
Пані Сіпіля відмітила декілька важливих моментів, що стосуються бібліотечної адвокації.

По-перше, це робота з місцевою громадою. Якщо бібліотека працює для людей, реагує на їхні потреби та надає потрібні послуги, вона, безумовно, отримає підтримку та захист з боку громади. Якщо ж бібліотека існує сама для себе, ніяка адвокація не допоможе, ніхто не буде її захищати.
По-друге, це робота з владою (яка, до речі, також є частиною громади). Нікому не подобаються ті, хто постійно щось просять, не пропонуючи нічого взамін. Набагато краще бути партнером, аніж прохачем. Що таке партнерство? В першу чергу, це довіра, повага та взаємна вигода. Бібліотека має стати корисною для влади, і не лише завдяки тому, що надає послуги громаді. Владу треба сприймати не лише як керівника та джерело фінансування, але й як одного з споживачів послуг бібліотеки. Що треба владі та що їй може надати бібліотека? Перелік достатньо широкий. Це інформація, тренінги, консультації, організація та проведення заходів, навіть PR. Проте, пропонувати треба не те, що здається важливим бібліотеці, а те, що потрібно клієнту, тобто владі. Тому, починати будувати партнерські стосунки слід не з потреб бібліотеки, а з потреб влади. Спочатку варто допомогти, і лише потім звертатися з власними проблемами. Ставши корисною, бібліотека отримає позитивне ставлення та підтримку з боку будь-якої влади.
По-третє, бібліотекам потрібно оволодівати сучасними управлінськими навичками, включаючи проектний менеджмент, бюджетування, фінансовий аналіз та прогнозування тощо. Треба навчитися доводити, що інвестиції в бібліотеку є не тільки суспільно важливими, але й економічно вигідними.  Важливо також ефективно працювати з іншими джерелами фінансування, включаючи донорів та бізнес. Бібліотека залучає ресурси з інших джерел для виконання місцевих програм. Влада має це сприймати як додаткові кошти для розвитку громади і підтримувати структуру, що вміє це робити.

четвер, 15 грудня 2011 р.

Адвокаційна кампанія Рожнятівської центральної бібліотеки Івано-Франківської області

Українські бібліотеки мають досвід проведення успішних адвокаційних кампаній. Одним з таких прикладів є кампанія, що була проведена в місті Рожнятів Івано-Франківської області. За результатами кампанії Програмою "Бібліоміст" підготовлено відео, з яким можна ознайомитись за адресою: http://youtu.be/mr9TR-9EfQU

 


середа, 14 грудня 2011 р.

Новий посібник з адвокації для бібліотек від Програми "Бібліоміст"

Експертна група з адвокації, створена Фондом Біла та Мелінди Гейтс, влітку 2011 року закінчила підготовку тренінгового курсу з адвокації для бібліотек. Навчальні матеріали складаються з двох частин: теоретичного курсу, в якому викладено підхід Фонду до адвокаційної діяльності, та робочого зошиту, що має допомогти бібліотекарям підготувати план проведення адвокаційної кампанії. Саме практична спрямованість навчального курсу відрізняє його від багатьох інших матеріалів з адвокації. Програма "Бібліоміст" забезпечила переклад матеріалів курсу українською мовою та розмістила на сайті для вільного доступу. Посібник та робочий зошит можна завантажити з сайту Програми: http://www.bibliomist.org/ua/resursi/resursi-z-advokatsiji