Російський журнал «Сучасна бібліотека» (№7 за 2011 рік) опублікував інтерв'ю з обраним президентом Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА) пані Сіннікою Сіпіля. Декілька питань цього інтерв'ю присвячено адвокації бібліотек.

Насправді, їх чимало. В першу чергу, це заслужена репутація бібліотеки серед людей того чи іншого населеного пункту. Це часто допомагає вирішувати гострі проблеми відстоювання інтересів бібліотек. Іншими словами, якщо люди мають потребу в бібліотеці, то вони своїми громадянськими акціями та поведінкою будуть захищати бібліотеки, просувати їх інтереси. Крім того, треба налагоджувати й особисті контакти з представниками органів влади, розповідаючи про користь бібліотек для суспільства в цілому та для окремих громад. Представники влади часом просто нічого про це не знають. Якщо хочете, треба навіть просвіщати владу. В цій сфері чудовий досвід накопичено в Американській бібліотечній асоціації (American Library Association – ALA). На її сайті, до речі, розміщені відмінні кейси з організації бібліотечної адвокації.
З повним текстом інтерв'ю російською мовою
можна ознайомитись на сайті журналу: http://sb.litera-ml.ru/assets/files/Fulltext/Sippili.pdf
КоментаріПані Сіпіля відмітила декілька важливих моментів, що стосуються бібліотечної адвокації.
По-перше, це робота з місцевою громадою. Якщо
бібліотека працює для людей, реагує на їхні потреби та надає потрібні послуги,
вона, безумовно, отримає підтримку та захист з боку громади. Якщо ж бібліотека існує
сама для себе, ніяка адвокація не допоможе, ніхто не буде її захищати.
По-друге, це робота з владою (яка, до речі,
також є частиною громади). Нікому не подобаються ті, хто постійно щось просять,
не пропонуючи нічого взамін. Набагато краще бути партнером, аніж прохачем. Що
таке партнерство? В першу чергу, це довіра, повага та взаємна вигода. Бібліотека
має стати корисною для влади, і не лише завдяки тому, що надає послуги громаді.
Владу треба сприймати не лише як керівника та джерело фінансування, але й як
одного з споживачів послуг бібліотеки. Що треба владі та що їй може надати
бібліотека? Перелік достатньо широкий. Це інформація, тренінги, консультації,
організація та проведення заходів, навіть PR. Проте, пропонувати треба не те, що здається
важливим бібліотеці, а те, що потрібно клієнту, тобто владі. Тому, починати
будувати партнерські стосунки слід не з потреб бібліотеки, а з потреб влади. Спочатку
варто допомогти, і лише потім звертатися з власними проблемами. Ставши
корисною, бібліотека отримає позитивне ставлення та підтримку з боку будь-якої
влади.По-третє, бібліотекам потрібно оволодівати сучасними управлінськими навичками, включаючи проектний менеджмент, бюджетування, фінансовий аналіз та прогнозування тощо. Треба навчитися доводити, що інвестиції в бібліотеку є не тільки суспільно важливими, але й економічно вигідними. Важливо також ефективно працювати з іншими джерелами фінансування, включаючи донорів та бізнес. Бібліотека залучає ресурси з інших джерел для виконання місцевих програм. Влада має це сприймати як додаткові кошти для розвитку громади і підтримувати структуру, що вміє це робити.